%202%20
Найдено совпадений - 18 за 0.00 сек.
 1. Дипломний проект - Дільниця механічної обробки деталі типу "Кришка АЦ-8,7-5320М.01.027" | Компас
1. Загальний вигляд машини 2 арк. ф-ту А1
2. Складальне креслення коробки відбору потужностей 1 арк. ф-ту А1
3. Робоче креслення деталі „Кришка АЦ-8.7-5320М.01.027” 1 арк. ф-ту А3
4. Креслення заготовки 1 арк. ф-ту А3
5. Маршрут механічної обробки 2 арк. ф-ту А1
6. Розмірно – точносне моделювання технологічного процесу 1 арк. ф-ту А1
7. Карта наладки на операцію 005 1 арк. ф-ту А1
8. Пристосування верстатне 1 арк. ф-ту А2
9. Монтаж пристосування на верстаті 1 арк. ф-ту А3
10. Розрахунок пристосування на точність 1 арк. ф-ту А3
11. Дільниця механічної обробки 1 арк. ф-ту А1
12. Техніко – економічні показники 1 арк. ф-ту А1
13. Робоче креслення деталі „Корпус” 1 арк. ф-ту А2
14. Робоче креслення деталі „Муфта” 1 арк. ф-ту А2
Зміст
Анотація
Annotation
Вступ
1 Техніко-економічне обґрунтування доцільності проектування дільниці механічної обробки деталі типу "Кришка АЦ-8,7-5320М.01.027"
1.1 Сутність технічної задачі
1.2 Характеристика об'єкту виробництва, його службове призначення та технічні умови на виготовлення
1.3 Загальний огляд існуючих технологічних процесів обробки деталі типу "Кришка"
1.5 Характеристика модернізованих технологічних процесів
1.5.1 Сучасні досягнення в галузі технології, обладнання та оснастки при виготовлення подібних виробів
1.5.2 Основні пропозиції щодо побудови модернізованих технологічних процесів
1.6 Економічна доцільність розробки модернізованого технологічного процесу
1.6.1 Визначення величини зменшення собівартості одиниці продукції
1.6.2 Визначення величини додаткових капітальних вкладень
1.6.3 Визначення терміну окупності модернізованого технологічного процесу
1.7 Розробка технічного завдання на дипломний проект
1.8 Висновки
2 Технологічна частина
2.1 Аналіз технологічності конструкції деталі
2.1.1 Якісний аналіз технологічності конструкції деталі
2.1.2 Кількісний аналіз технологічності конструкції деталі
2.2 Попереднє визначення типу виробництва і форми організації робіт
2.3 Розробка маршруту механічної обробки заготовки
2.3.1 Варіантний вибір та техніко-економічне обґрунтування методу одержання заготовки
2.3.2 Вибір методів, послідовності та числа переходів для обробки окремих поверхонь
2.3.3 Варіантний вибір і розрахункове обґрунтування чистових та чорнових технологічних баз
2.3.4 Розробка маршруту механічної обробки модернізованого технологічного процесу
2.3.5 Аналіз техніко-економічних показників модернізованого та базового маршрутів по мінімуму приведених затрат
2.3.6 Розробка технологічних операцій
3.Проектування технологічної оснастки
3.1 Технічне завдання на пристосування, що має бути спроектовано
3.1.1 Найменування та галузь застосування
3.1.2 Підстава для розробки
3.1.3 Мета призначення розробки
3.1.4. Джерела розробки
3.1.5. Технічні вимоги
3.2 Розробка та вибір схем базування та установки заготовки
3.3 Розрахунок зусилля закріплення
3.4 Аналіз похибки установки заготовки в пристосуванні
3.4.1 Визначення складових похибок встановлення
3.4.2 Похибка базування
3.4.3 Похибка закріплення
3.4.4 Похибка пристосування
3.5 Розробка конструктивної схеми пристосування
3.6 Силовий розрахунок пристосування
3.7 Розмірне моделювання та аналіз конструкції пристосування на точність
3.8 Технічні характеристики конструкції розробленого пристосування
4 Розрахунок та планування дільниці механічного цеху
4.1 Уточнення виробничої програми
4.2 Визначення кількості обладнання
4.3 Розрахунок маси вантажопотоків дільниці механічного цеху
4.4 Вибір міжцехового та міжопераційного транспорту
4.5 Розробка плану розташування обладнання
4.6 Проектування допоміжних відділень механічного цеху
4.7 Організація та обслуговування робочого місця
5. Організація інструментального господарства
5.1. Розрахунок потреби дільниці механічного цеху в ріжучому інструменті
6 Організація механічного контролю на дільниці механічного цеху
6.1 Вибір організаційної форми контролю на дільниці
6.2 Проектування операцій механічного контролю
6.3 Вибір технічних засобів контролю
6.4 Розрахунок кількості вимірювального інструменту
7 Економічна частина
7.1 Розрахунок кошторису капітальних витрат на модернізацію технологічного процесу
7.1.1 Основна заробітна плата розробників
7.1.2 Додаткова заробітна плата розробників
7.1.3 Нарахування на заробітну плату розробників
7.1.4 Витрати на придбання нового обладнання, його монтаж та наладку
7.1.5 Витрати на придбання необхідного інструменту, виробничого та господарчого оснащення
7.1.6 Витрати на оренду приміщення
7.1.7 Інші витрати
7.1.8 Капітальні витрати на розробку технологічного процесу
7.2 Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції
7.2.1 Витрати на матеріали
7.2.2 Витрати на силову електроенергію
7.2.3 Витрати на основну заробітну плату робітників
7.2.4 Додаткова заробітна плата робітників
7.2.5 Нарахування на заробітну плату робітників
7.2.6 Розрахунок загальновиробничих статей витрат
7.2.7 Виробнича собівартість одиниці продукції
7.3 Розрахунок економічного ефекту від проведення модернізації технологічного процесу
7.4 Розрахунок терміну окупності капітальних вкладень
8 Охорона навколишнього середовища та безпека життєдіяльності
8.1 Аналіз умов праці
8.2 Заходи по техніці безпеки
8.3 Виробнича санітарія
8.3.1 Мікроклімат на дільниці
8.3.2 Освітлення
8.3.3 Шум і вібрація
8.4 Пожежна безпека
9.Заключення
Література
Додатки
Управління основними технологічними операціями виконується з лівої сторони автопаливоцистерни.
Перекачка палива виконується насосом 1СЦЛ-20-24Г з приводом від коробки відбору потужності, встановленої на коробці передач автомобіля.
При заповненні цистерни рівень пального може контролюватись за допомогою рейкового показника. При наближені рівня пального в цистерні до граничного відбувається увімкнення звукової і світлової сигналізації. Припинення заповнення цистерни відбувається автоматично за допомогою гідравлічного обмежувача наповнення.
Цистерна відкалібрована на заводі-виробнику і є мірою місткості для палива з питомою вагою 800 кг/м3.
Для зручності обслуговування автоцистерни є драбина.
Для утворення єдиного електричного кола між складальними одиницями автоцистерни є троси статичної електрики.
На щитку встановлені два мановакуумометри для контролю тиску у всмоктую чому і напірному трубопроводах.
Цистерна кріпиться до рами шасі драбинами. Три передніх драбини з кожної сторони мають пружини, затягнуті гайками таким чином, щоб відстань між шайбами дорівнювала від 79 до 80 мм.
При виготовленні автопаливоцистерни в конструкцію шасі було введено ряд змін, наведених нижче:
глушник встановлений під переднім бампером;
встановлені кронштейни для світлоповертачів;
встановлений кронштейн, назначений для встановлення насосу, який приводиться в рух від коробки відбору потужності через карданний вал 1;
перенесений повітряний балон.
Заключення
В даному дипломному проекті вирішена задача проектування технологічного процесу механічної обробки деталі "Кришка АЦ-8,7-5320М.01.027" та дільниці механічної обробки.
В процесі виконання даних розділів дипломного проекту було виконано: техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту; аналіз технологічності деталі; варіантний вибір та техніко-економічне обґрунтування методу одержання заготовки; розробку маршрутів механічної обробки заготовки; розрахунок припусків та межопераційних розмірів; призначення режимів різання; розрахунок технічних норм часу; проектування технологічної оснастки; розрахунок та планування дільниці механічного цеху; організацію інструментального господарства; організацію механічного контролю на дільниці механічного цеху; розраховано економіку виробництва, охорону навколишнього середовища.
Існуючий технологічний процес не відповідав сучасному рівню технології машинобудування, отже був створений модернізований процес, а також відбулась заміна старого обладнання на обладнання з ЧПК. Це призвело до підвищення продуктивності праці, зниження собівартості виробів, підвищення їх якості.
В економічній частині дипломного проекту визначено розмір капітальних вкладень, необхідних для модернізації технологічного процесу та дільниці механічної обробки деталі "Кришка", розраховано собівартість деталі, одержаний прибуток та термін окупності капітальних вкладень.
В розділі "Безпека життєдіяльності" розглянуто заходи з електробезпеки, виконаний розрахунок занулення, визначені основні показники мікроклімату, освітлення, шуму та вібрації, заходи з пожежної безпеки.
Дата добавления: 25.05.2011
|
|
2. Дипломный проект - Tехнология изготовления вала электродвигателя Д-88О | AutoCad
ВНТУ / Інститут машинобудування та транспорту / Факультет технології, автоматизації та комп’ютеризації машинобудування / Кафедра: Технології та автоматизації машинобудування / за спеціальністю 7.090202 – Технологія машинобудування / Задачею дипломного проекту є модернізація технологічного процесу, проведення техніко-економічного обґрунтування розробки, проектування технологічного оснащення та дільниці механічного цеху, організація інструментального господарства та технічного контролю, розробка заходів з охорони праці, оформлення технологічної документації та графічної частини проекту. Вихідні дані: деталь типу "Кришка АЦ-8,7-5320М.01.027"; річна програма випуску - 7000 шт.; матеріал деталі – СЧ20 ГОСТ 1412-85. / Склад: 15 аркушів креслення + специфікації + розрахунки excel + ПЗ.
Основная продукция агрегатного завода - современные системы гидроприводов, системы гидро- и пневмоавтоматики, гидроусилители, гидроприводные станции и современные гидравлические агрегаты и гидроаппаратура.
Гидравлический привод — устройство, предназначенное для управления различными машинами, их агрегатами посредством жидкости с одновременным усилением мощности входного сигнала. В системах ручного и автоматического управления различными машинами и производственными операциями нашли применение главным образом гидравлические усилители следящего типа (следящий гидропривод). С помощью гидравлических усилителей ведомому звену сообщаются движения, согласованные с определенной точностью с перемещением органа управления при требуемом усилении выходной мощности, получаемом путем использования энергии подаваемой жидкости.
В качестве исполнительных механизмов гидроусилителей применяются гидромоторы непрерывного вращательного движения.
Для привода гидроприводной станции НП-27Т, которая используется при аварийной подкачки рабочей жидкости гидросистемы самолета, применен электродвигатель модели Д-88ОТ.
Электродвигатель Д-88ОТ - постоянного тока, смешанного возбуждения, предназначен для привода гидравлического центробежного насоса ЭЦН319, который служит для аварийной подкачки рабочей жидкости гидросистемы самолета.
Электродвигатель питается от бортовой сети - постоянного тока напряжением от 18 до 29,7 в. Электродвигатель выполнен по двухпроводной схеме.
Присоединение минусовой клеммы на корпус электродвигателя не допускается.
Электродвигатель и насос монтируются совместно, как единый агрегат – внутри бакового исполнения.
Исполнение электродвигателя – герметизированное.
Электродвигатель Д-88ОТ состоят из следующих основных деталей и узлов:
- корпуса с катушками возбуждения и полюсами;
- якоря с волновой обмоткой и коллектором;
- щита со стороны коллектора;
- щита со стороны выступающего конца вала;
- защитного колпака.
Анализ технологичности конструкции детали
Деталь - вал электродвигателя Д-88ОТ представляет собой шлицевой вал из легированной стали 12ХН3А ГОСТ 4543-71.
Вал электродвигателя Д-88ОТ имеет форму ступенчатого вала общей длиной 202 мм. С левой стороны вала находятся прямоточные шлицы 14f7x13x8 по ГОСТ 6033-80 с наружным диаметром, равным 14,48 мм и длиной 29,3 мм.
С правой стороны вала расположена цилиндрическая поверхность и резьбовой участок с М14х0,25. На остальных участках вала располагаются две цилиндрические поверхности с посадочными местами под подшипники качения.
Диаметры посадочных мест под подшипники соответственно равны 17h6 и 15h6.
Имеется участок поверхности с закрытым шпоночным пазом с размером 10H15.
Вал изготавливается из стали 12ХН3А ГОСТ 4543-71. Допускается изготавливать из сталей 20ХН3А-2Т, 25ХГТ-1 по ГОСТ 4543-71.
После изготовления шлицев вал цементируется на глубину h = 1,0…1,2 мм и подвергается закалке до твердости НRC 56…62.
Обрабатываемая деталь может быть признана технологичной по следующим признакам.
1. Наличие левого и правого центров и поверхностей вращения позволяет производить окончательную обработку от этих центров, что должно обеспечить требуемую геометрическую и размерную точность обрабатываемой детали.
2. Отношение диаметров позволяет получить заготовку (поковку) с относительно небольшим перепадом диаметром.
3. Вал имеет форму цилиндра с небольшим перепадом диаметров на большей его длине, что позволяет применять поковку простой формы, оставляя незначительные припуски под механическую обработку.
4. Обеспечивается совпадение установочных и технологических баз при чистовой обработке. 5. Обработка поверхностей деталей, кроме нарезания шлицев, может производиться на универсальных или станках с числовым программным управлением без применения специальной технологической оснастки.
6. Обрабатываемый материал хорошо поддается пластическому деформированию и механической обработке со снятием стружки.
7. Не содержится ассиметричных осей вращения поверхностей вала.
8. Необходимая точность обработки шлицев может быть достигнута без применения дорогих и малопроизводительных шлицешлифовальных станков.
К признакам, снижающим технологичность обработки вала, относится нарезание шлицев, нарезание метрической резьбы и фрезерование закрытого шпоночного паза, что значительно усложняет и удорожает обработку.
Остальные обрабатываемые поверхности не вызывают технологических трудностей с точки зрения обеспечения точности обработки и качества поверхностей. На некоторых операциях возможна обработка нескольких поверхностей одновременно.
Дата добавления: 26.05.2009
|
3. Дипломний проект - Дільниця механічної обробки деталі типу “Корпус ВС.112.001” | Компас
1. Робоче креслення деталі „Корпусу ВС.112.001” 1 арк. ф-ту А2
2. Креслення заготовки 1 арк. ф-ту А2
3. Маршрут механічної обробки 2 арк. ф-ту А1
4.Розмірний аналіз 1 арк. ф-ту А1
5. Карта наладки на операцію 005 1 арк. ф-ту А1
6. Пристосування верстатне 1 арк. ф-ту А1
7. Монтаж пристосування на верстаті 1 арк. ф-ту А1
8. Розрахунок пристосування на точність 1 арк. ф-ту А1
9.Розрахункова схема визначення сил різання 1 арк. ф-ту А1
10. Модернізована дільниця механічної обробки 1 арк. ф-ту А1
ЗМІСТ
Анотація
Annotation
ВСТУП
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
1.1 Сутність технічної проблеми
1.2 Характеристика об’єкту виробництва, його службове призначення, технічні умови на виготовлення
1.3 Загальний огляд існуючих технологічних процесів обробки деталі типу „Вал-шестерня“
1.4 Вибір та критичний аналіз базового технологічного процесу виготовлення деталі
1.5 Характеристика модернізованих технологічних процесів
1.6 Економічна доцільність розробки модернізованого технологічного процесу
1.7 Розробка технічного завдання на дипломний проект
1.8 Висновки
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Аналіз технологічності деталі
2.2 Попереднє визначення типу та організаційної форми виробництва…
2.3 Розробка маршруту механічної обробки заготовки
2.3.1 Варіантний вибір та техніко-економічне обґрунтування методу одержання заготовки
2.3.2 Вибір методів, послідовності та числа переходів для обробки окремих поверхонь
2.3.3 Вибір чистових і чорнових технологічних баз
2.3.4 Розробка маршруту механічної обробки модернізованого технологічного процесу
2.3.5 Аналіз техніко-економічних показників варіантів технологічних процесів по мінімуму приведених затрат
2.3.6 Розробка технологічних операцій
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСНАСТКИ
3.1 Технічне завдання на пристосування
3.2 Розробка та вибір схем базування і установки
3.3 Розрахунок зусилля закріплення
3.4 Аналіз похибки установки в пристосуванні
3.5 Розробка конструктивної схеми пристосування
3.6 Силовий розрахунок пристосування
3.7 Розмірне моделювання та аналіз конструкції пристосування на точність
3.8 Технічні характеристики конструкції розробленого пристосування
4 РОЗРАХУНОК ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ
4.1 Уточнення виробничої програми
4.2 Визначення кількості обладнання
4.3 Розрахунок маси вантажопотоків дільниці механічного цеху
4.4 Вибір міжцехового та між операційного транспорту
4.5 Розробка плану розташування обладнання
4.6 Проектування допоміжних відділень механічного цеху
4.7 Організація та обслуговування робочого місця
5 ОРГАНІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
5.1 Розрахунок потреби дільниці механічного цеху в ріжучому інструменті
5.2 Проектування спеціального інструменту
6 ОРГАНІЗАЦІЯ МЕХАНІЧНОГО КОНТРОЛЮ НА ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ
6.1 Вибір організаційної форми контролю на дільниці
6.2 Проектування операцій технічного контролю
6.3 Вибір технічних засобів контролю
6.4 Автоматизація контрольних операцій
7 ЕКОНОМІКА ВИРОБНИЦТВА
7.1 Розрахунок величини додаткових капітальних вкладень на модернізацію дільниці механічної обробки
7.2 Розрахунок виробничої собівартості одиниці продукції
8 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
8.1 Аналіз умов праці
8.2 Виробнича санітарія
8.3 Вимоги по техніці безпеки
8.4 Протипожежні заходи
9 ЗАКЛЮЧЕННЯ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Операція 020, свердлильна з ЧПК. Пристосування повинно забезпечувати вимоги до точності деталі, що вказані в розділі “Технічні вимоги”. Пристосування повинно відповідати умовам безпечної роботи, передбаченими ГОСТ 12.2029-77. Пристосування призначено для експлуатації у приміщенні. На даній операції оброблюється 6 отвір Ø 13 і зенкується 6 виточок R20.
Допуск 0,1 мм розташування 6 отвір Ø13 залежний відносно базового отвору Ø 65Н7. Отвори повинні бути перпендикулярними до базового торця, а виточки R20 симетрично розташованими відносно отворів Ø13 . Допуск перпендикулярності отворів не більше 0,03 мм.
Забезпечити дану точність можливо тільки при правильному базуванні заготовки. Оптимальним варіантом є варіант з мінімальною похибкою базування, тобто коли 86=0. Для нашої деталі при базуванні по отвір Ø65Н7 і торцю і установкою і циліндричній оправці виникає похибка базування у вигляді зміщення осі заготовки.
Величина зміщення залежить від максимального зазору між оправкою і деталлю.
6 отвір Ø13 обробляються на прохід, а виточки R20 обробляються на глибину Н=30 мм, необхідно аналізувати на точність обробки.
При цьому збільшується трудоємність механічної обробки. Деталь середніх габаритних розмірів Ø116х 104мм, жорсткої форми. Базові поверхні попередньо оброблені.
Настройка на розмір здійснюється по програмі ЧПК.
Точність верстатів з ЧПК +0,01 мм, що задовольняє задану точність деталі.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Таким чином в ході дипломного проектування було виконано проект дільниці механічної обробки деталі “Шків-132”. При цьому проведено критичний аналіз базового ТП і з врахуванням виявлених недоліків запропоновано два варіанта модернізації базового ТП. На основі кращого варіанту модернізації базового ТП виконано розрахунок та кількості обладнання; вид та кількість міжцехового та міжопераційного транспорту; потребу дільниці в ріжучому інструменті. Модернізований ТП дозволяє скоротити виробничі площі; суттєво зменшити час на перехід до випуску іншого типорозміру деталей; скоротити витрати на електроенергію та заробітну плату робітників. Умови праці на спроектованій дільниці механічної обробки відповідають всім вимогам законодавства України про ОП.
Отримані результати забезпечуються завдяки використанню токарно-гвинторізного верстата з ЧПК, оптимізації режимів різання та припусків на обробку.
Техніко-економічні розрахунки підтверджують економічну доцільність прийнятих рішень.
Дата добавления: 25.05.2011
|
 4. Курсовий проект - Ведучий міст автобуса ЛАЗ 4202 | Компас
Вступ
Вихідні дані
1. Вибір прототипу і компоновочної схеми АТЗ
2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна проектованого АТЗ
3. Побудова графіка силового (тягового) балансу
4. Побудова графіка динамічної характеристики
5. Побудова графіка прискорень
6. Побудова графіка величин, зворотних прискоренням
7. Побудова графіків часу і шляху розгону АТЗ
8. Побудова графіку потужносного балансу
9. Побудова графіка паливно–економічної характеристики
10. Кінематичний розрахунок головної передачи
10.1 Розробка схеми головної передачи
10.2 Вибір та визначення кінематичних параметрів головної передачи
10.2.1 Забезпечення необхідного значення передатного числа головної передачи
10.2.2 розрахунок кінематичнх і геометричних параметрів конічних шестерен
10.2.3 Розрахунок кінематичнх і геометричних параметрів циліндрічних шестерен
10.3 Розрахунок валів головної передачи
10.3.1 Визначення діючих на вал навантажень
10.3.2 Розрахнок валів на жорсткість
10.3.3 Розрахунок підшипників ведучого валу конічної ступені головної передачи
10.4 Розрахунок диференціалу
10.4.1 Класифікація диференціалів
10.4.2 Розрахунок шестерен диференціалу
10.4.3 Розрахунок деталей диференціалу і їх з’єднань
10.5 Розрахунок напівосей
10.6 Розрахунок балки моста
10.6.1 Режим №1
10.6.2 Режим №2
10.6.3 Режим №3
Заключення
Перелік посилань
ВИХІДНІ ДАНІ
Варіант К-5:
3 – Автобус
5 – Дизельний
7 – Тип прохідності – Звичайна
23 – Пасажиромісткість – 50 чол.
53 – Максимальна швидкість – 31 м/с
67 – Коефіцієнт максимального сумарного опору дороги – 0,45
94 – Коефіцієнт сумарного опору дороги на максимальній швидкості – 0,024
Спеціальна частина: ведучий міст
За прототип обираємо автомобіль ЛАЗ–4202. Це автобус, дизельний, звичайної прохідності, пасажиромісткість загальна – 69 чол., власна маса – 8600 кг, габаритна ширина – 2,500 м, габаритна висота – 2,945 м.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
У результаті виконання даного курсового проекту були виконані розрахунки зовнішньої швидкісної й інших характеристик проектованого автомобіля для визначення даних, необхідних для детального розрахунку одного з агрегатів – ведучого моста. За цим даними побудовані графіки й залежності для оцінки проектованого автомобіля і його показників: потужності, моменту, що крутить, швидкості й шляху розгону, витрати палива при різних режимах і умовах руху.
У спеціалізованій частині курсового проекту був виконаний аналіз існуючих конструкцій ведучого моста, виявлені переваги й недоліки кожної й з обґрунтуванням обрана оптимальна. Результатом розрахунків спеціалізованої частини курсового проекту є розрахунки параметрів ведучого моста (кінематичні розрахунки, розрахунки зубчастих коліс на міцність і геометрію, розрахунки ведучого вала й підшипників, розрахунок диференціалу, напівосей та балки моста) і одержання креслень виду загального й окремих деталей, які дають візуальну оцінку проектованому агрегату. Для ведучого вала були побудовані епюри згинаючих і наведеного моментів, що дозволяють побачити розподіл сил по довжині вала. Також була складена специфікація агрегату, що показує деталі, використовувані в його конструкції і їх кількість.
В порівнянні з прототипом проектований автомобіль більш досконалий з точки зору конструкції, так як використано сучасні більш легкі матеріали, збільшена кількість пасажирських місць. Взагалі такий варіант АТЗ має право на існування, так як є покращеною модифікацією автомобіля ЛАЗ–4202.
Дата добавления: 29.01.2013
|
5. Технологический процесс механической обработки | Компас
1. Описание конструкции и назначение детали
Для курсового проектирования задана деталь раздаточной коробки автомобиля КрАЗ 260-1802025 – вал первичный.
Данная деталь относится к деталям типа валов и осей. Вал передает крутящий момент с раздаточной коробки на одно из колес. На поверхностях 36 и 40 устанавливаеются зубчатые колеса. Все механизмы испытывают некоторые перегрузки, и значит к ним и к их конструкции предъявляются повышенные требования. Для передачи крутящего момента с шестерни на вал, служит шлицевое соединение 36 и 40. Для предотвращения сползания шестерни с вала (так как шестерня выполнена косозубой) предусмотрено ее стопорение с помощью стопорных гаек, которые накручиваются на резьбовую поверхности 3 и 22. Вал устанавливается в корпус на подшипниках качения. Посадка внутреннего кольца подшипника на вал выполнена с натягом. Две шестерни устанавливаются на вал на подшипниках скольжения. Для обеспечения смазывания данных подшипников предуспотрены канавки и подвод к ним смазочных отверстий.
Учитывая все вышесказанное относительно вала, можно заключить, что конструкторскими базами вала являются шейки под подшипник и посадочная поверхность на фланцевом конце. Так же базами (конструкторскими), которые определяют положение деталей на валу, выступают упорный торец под подшипник и торец фланцевого конца.
Измерительными базами для линейных размеров являются упорные бурты под подшипники. Для контроля опорных шеек под подшипники и посадочного диаметра шестерни измерительной базой является ось центров, относительно которой контролируется радиальное биение. Так же относительно оси центров контролируется биение буртика под подшипники, а так же некоторых других поверхностей.
Технологическими базами при обработке данной детали являются центровые отверстия (двойная центрирующая база) и один из торцов вала (в зависимости от рассматриваемой операции).
Так как вал не подвергается термообработке после его механической обработки, а так же при рассмотрении условий работы, для изготовления применяется сталь 15ХГН2ТА. Как и в случае рассмотрения шестерни, физико-механические свойства и химический состав материала вала приводится в конце данного раздела в таблице.
Физико-механические свойства стали.
02 в 5 KCU,
Дж/см НВ
МПа % не более
Сталь 15ХГН2ТА (ГОСТ 4543-71)
540 670 21 75 274 230
Химический состав, % стали 15ХГН2ТА (ГОСТ 4543-71)
C Mn Si Ni Ti Mn P S Cu
не более
0,11-0,20 0,30-0,60 0,17-0,37 1,75-2,15 0,03-0,09 0,90-1,30 0,05 0,05 0,30
2. Технологический контроль чертежа и анализ технологичности конструкции детали
Деталью, заданной для курсового проектирования является вал первичный раздаточной коробки 260-1802025. Материал вала – сталь 15ХГН2ТА. Из этого можно заключить, что заготовку для его изготовления наиболее целесообразно будет получать методами пластического деформирования, а именно на кривошипном горячештамповочном прессе. Так как деталь имеет довольно простую конфигурацию, то заготовка по форме максимально может быть приближена к готовой детали.
Наличие на валу точных посадочных поверхностей (шейки под посадку внутренних колец подшипников) требует применения двукратного точения и двукратного шлифования.
Для фиксации деталей, установленных на валу, в осевом направлении используются гайки с резьбой. Резьбовую поверхность такого диаметра нарезать с помощью плашки затруднительно из-за диаметра и недостатка места для сбега инструмента. Нарезание резьбы резцом происходит долго из-за того, что необходимо делать несколько проходов.
Для установки шестерен на валу применяются шлицевые соединения. Получение данных поверхностей возможно с помощью червячной фрезы. Применение метода обкатки для получения шлицев затруднено из-за величины модуля.
Кроме того, отрицательным фактором, влияющим на технологичность рассматриваемой детали, является наличие отверстия, расположенного вдоль оси вала. Длина данного отверстия превышает 5 диаметров, что потребует применения специального инструмента.
В целом, учитывая вышесказанное, можно заключить, что деталь является технологичной.
Дата добавления: 23.12.2013
|
 6. ЕП Творча майстерня | AutoCad
Існуючі КЛ-0,4 кВ від ТП7239 до ЯРП250, від ЯРП250 до УРП6, від поверхового щита до ВРП 202, проектуєма КЛ-0,4 кВ від УРП6 до поверхового щита перевірені на допустимий струм, падіння напруги і страцювання апаратів захисту при КЗ.
Для прийому та розподілення електроенергії в творчій майстерні №202 встановлюється ввідно-розподільчий пристрій ВРП з ввідним вимикачем навантаження з Ін=40 А та розподільчими автоматичними вимикачами.
Однолінійну схему щита ВРП 202 дивись аркуші ЕП-4.
Групові мережі від ВРП202 виконуються кабелем марки ВВГнгнд з прокладкою в гофротрубі.
В приміщеннях до установки прийняті растрові світильники з люмінесцентними лампами та світильники з люмінесцентними компактними енергозберігаючими лампами.
Для захисту персоналу від ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення, для чого передбачається прокладка додаткової третьої (п`ятої) жили в групових мережах, починаючи від щита ВРП 202 до струмоприймачів.
Загальні дані
Однолінійна схема електропостачання. Розрахунок КЛ-0,4 кВ
План розміщення обладнання та мереж на 25-му поверсі
Однолінійна схема щита ВРП 203
План електроосвітлення
План комп`ютерних та побутових силових мереж
План силових мереж
Мережі зрівнювання потенціалів. Схема принципова
Дата добавления: 21.04.2015
|
7. Курсовий проект - Проект механічного привода у складі циліндричної та клинопасової передач | Компас
Виконано проектні та перевірні розрахунки циліндричної, пасової передач і перевірочний розрахунок тихохідного валу привода, а також здійснено вибір підшипників опор валів. Передбачена робота редуктора без заміни підшипників за час строку служби. Змащування коліс передач і підшипників рідинне мастилом И-50А у кількості 2 літра.
ЗМІСТ
1. Енергосиловий та кінематичний розрахунків параметрів привода
1.1 Визначення потрібної потужності і вибір електродвигуна
1.2 Визначення швидкісті обертання валів
1.3 Визначення обертових моментів привода
1.4 Підсумкові дані розрахунку
2. Розрахунок передачі клиновим пасом
2.1 Вихідні дані
2.2 Проектний розрахунок
3. Розрахунок циліндричної тихохідної зубчастої передачі
3.1 Матеріал зубчастих коліс
3.2 Допустимі напруження для розрахунку зубчастої передачі
3.3 Проектний розрахунок передачі
3.4 Число зубців шестерні і колеса
3.5 Розрахунок параметрів зубчастої передачі
3.6 Розрахунок сил у зачепленні
3.7 Перевірочний розрахунок
4. Проектування валів редуктора
5. Розрахунок валів редуктора на міцність, жорсткість та стійкість
6. Перевірочний розрахунок підшипників
7. Розрахунок шпонкових з’єднань
8. Розрахунок корпусних деталей
9. Змащування
10. Рама приводу та пристрої натягу
11. Висновки
12. Перелік використаних джерел
Додаток А Специфікація редуктор
Додаток Б Специфікація привод
При довгостроковому постійному або незначному змінному навантаженні, яке притаманне компресорам, конвеєрам, транспортерам та іншим механізмам, розрахункова потужність електродвигуна Р1, кВт привода визначається через потужність на вихідному валу привода Р3, кВт.
Вхідні данні
• Потужність на вихідному валу, кВт P3=5
• Швидкість обертання вихідного валу, об/хв. n3=100
• Кількість змін за добу 3
• Режим навантаження СР
• Можливі перевантаження 200 %
• Строк служби, тис. год 20
• На веденому валу привода зірочка діаметром, мм 80
• Коефіцієнт корисної дії η 0.95
• Передаточне число U1,2 2,8…5
За вхідними даними визначаємо двигун
Тип двигуна 112М4/1445/2
Швидкість обертання вала двигуна n1=1445
Номінальна потужність двигуна Pном= 5 кВт
ВИСНОВКИ
Виконано проект механічного привода у складі циліндричної та клинопасової передач. Ресурс роботи механічного привода складає 2020 годин. У склад механічного привода входить електродвигун – 2А112М4 з потужністю 5 кВт та синхронною частотою обертання 1445 хв-1. Циліндрична передача редуктора виконана з сталі 40Х та 50, застосовується прямоозубе зачеплення, передача має недовантаження, що задовольняє вимогам ГОСТу та умовам експлуатації. Клинопасова передача має довжину пасу 2240 мм. Проведено розрахунок валів на міцність. Передбачена робота редуктора без заміни підшипників під час строку служби. Змащування коліс передач і підшипників рідинне – мастилом И-50 у кількості 0,2 літра.
Дата добавления: 18.06.2015
|
8. Курсовий проект - Проектування та програмування операцій обробки деталі "Плита" та деталі "Шток" | Компас
Вступ
1 Проектування та програмування операцій обробки деталі на вертикально-свердлильному верстаті моделі 2Р135Ф2
1.1 Розробка технологічної операції
1.2 Розрахунок координат центрів отворів по осям X та Y для позиціонування. Складання таблиці координат опорних точок
1.3 Складання розгорнутої циклограми по осі Z
1.4 Складання технологічної карти
1.5 Розробка управляючої програми
2 Проектування та програмування операцій обробки деталі на токарно- гвинторізному верстаті з ЧПК моделі 16К20Ф3 в системі ,,2Р22,,
2.1 Аналіз технологічності деталі
2.2 Вибір баз
2.3 Складання технологічної карти
2.4 Складання технологічної таблиці
2.5 Розробка управляючої програми
2.6 Рішення розмірного ланцюга
Висновок
Література
– обробити на деталі "Плита" номери отворів: 1, 5, 9, 13, 17, 19, 26, 30, 32.
- скласти керуючу програму.
Вихідні дані для проектування:
1 вертикально–свердлильний верстат з ЧПК моделі 2Р135Ф2;
2 система ЧПК „Координата С70-3”;
3 матеріал заготовки – Сталь 45Л ГОСТ 1050-88;
4 поверхня заготовки попередньо оброблена.
Завдання на проектування:
– обробити деталь "Шток"
- скласти керуючу програму.
Вихідні дані для проектування:
1 Матеріал деталі – Сталь 45 ГОСТ 1050-88;
2 Заготовка (прокат), на токарну операцію з ЧПК ,, надходить після фрезерно-центрувальної операції (торці оброблені).
3 Креслення деталі – Шток ЧДТУ.202691.001;
4 Спосіб встановлення заготовки – в центрах.
Висновок
В даній курсовій роботі виконане проектування та програмування (система ЧПК „Координата С70-3”) операцій обробки (отворів: 1, 5, 9, 13, 17, 19, 26, 30, 32) деталі ,,Плита,, на вертикально-свердлильному верстаті моделі 2Р135Ф2 з ЧПК. Виконано комплект документів (ОК,КЕ) технологічного процесу виготовлення деталі ,,Плита,, карту інструментального налагодження на свердлильну операцію з ЧПК, циклограми оптимальних режимів руху різальних інструментів, креслення деталі ,,Плита,,. Розраховані режими різання та розроблена управляюча програма для операції з ЧПК.
Виконане проектування та програмування операцій обробки деталі ,,Шток,, на токарно-гвинторізному верстаті з ЧПК моделі 16К20Ф3 в системі ,,2Р22,,. Виконано комплект документів (ОК,КЕ) технологічного процесу виготовлення деталі ,,Шток,, , карту інструментального налагодження на токарну операцію з ЧПК, креслення деталі ,,Шток,, і заготовки (прокат). Розраховані режими різання та розроблена управляюча програма для операції з ЧПК.
Дата добавления: 19.01.2017
|
9. Курсовий проект - Технологічний процес та організація роботи на ковальсько - ресорной | Компас
ВСТУП
1 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Вибір вихідних даних
2.2 Коригування нормативної періодичності ТО та пробігу рухомого складу до капітального ремонту
2.3 Розрахунок виробничої програми АШ за кількістю технічних впливів
2.3.1 Кількість технічних впливів за цикл
2.3.2 Кількість технічних впливів за рік
2.3.3 Кількість впливів по парку за рік
2.4. Розрахунок річного обсягу робіт по технічному обслуговуванню і поточном ремонт рухомого складу
2.5 Розрахунок зони ЩО
2.5.1 Розрахунок кількості ліній періодичної дії
2.5.2 Розрахунок зони ТО-1
2.5.3 Розрахунок зони ТО-2
2.5.4 Розрахунок зони поточного ремонту
2.6 Визначення загального річного обсягу робіт ТО та ПР рухомого складу
2.7 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства
2.8 Розподіл обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
2.9 Розрахунок площі приміщень
2.9.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту
2.9.2 Площі виробничих дільниць і відділень
3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Призначення дільниці
3.2 Технологічний процес
4 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
4.1 Назначение приспособления
4.2 Розрахунок приладу
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
В експлуатаційній частині викладається обгрунтування необхідності проектування, виходячи з завдань, які ставить держава перед автомобільним транспортом. Вибирається тип рухомого складу, визначається його кількість.
При необхідності виконується приведення рухомого складу. При роз-робці проекту реконструкції АТП для зменшення кількості розрахункових груп дозволяється приводити рухомий склад (PC) до двох - трьох марок за технологічним сумісництвом (наприклад, група дизельних або карбюратор-них автомобілів, група автопоїздів і т.і.).
Вихідні дані:
Дата добавления: 29.03.2017
|
10. ЭС Реконструкция ЗРУ-10 ЗСК | АutoCad
-Установка четырех дополнительных резервных( ф.25,26,27,28) камер КСО 202 в ЗРУ-10 кВ по две на каждую секцию шин; с вакуумным выключателем имеющим электромагнитный привод с магнитной защёлкой, управляемый с помощью входящего в комплект выносного блока управления БУ/TEL--220-05А,микропроцессорными блоками защиты "SEPAM1000+". и в/в учетом электроэнергии ( ф.25,26,27,28).
- Проверка существующих трансформаторов тока на вводных фидерах 7и 8 ЗРУ-10кВ завода ЗСК .
- Проверка и замена установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров № 4и №17 П/Ст35/10 " ".
- Проверка и замена установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров 18и27 ЗРУ-10кВ завода ЗСК .
- Проверка установленных трансформаторов тока в ячейках отходящих фидеров13,15,20,22 ЗРУ-10кВ завода
- Выбор трансформаторов тока на отходящих проектируемых ячейках фидера №25,26 и28 .
-Расчет токов короткого замыкания на шинах 10 кВ ПС фидер 4, 17.
-Расчет токов короткого замыкания на шинах 10 кВ ЗРУ-10 ЗСК .
-Проверка пропускной способности кабельных линий фидера № 4и фидера №17 П/Ст35/10 " .
-Расчет - проверка уставок релейной защиты фидера № 4и фидера №17 П/Ст35/10 " ".
--Проверка пропускной способности кабельных линий отходящих фидеров 13,15,18,20,22и27 ) .
-Расчет - проверка уставок релейной защиты отходящих фидеров 13,15,18,20,22и27 )
- Заземление ЗРУ-10 кВ .
ПРоект прошел экспертизу и введен в эксплуатацию в 2017г
Электроснабжение 10 кВ.ЗСК . ЗРУ -10кВ Общие данные
Схема электроснабжения ЗРУ -10кВ ЗСК .
ЗРУ -10кВ ЗСК. План расположения оборудования.
Установка приборов учета камера КСО-202. ЗРУ -10кВ.
Цепи оперативного тока Подключение выключателz BB/TEL к SEPAM
Ввод 10 кВ с выключателем BB/TEL и МПЗ SEPAM Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения
Ввод 10 кВ с выключателем BB/TEL и МПЗ SEPAM Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения. ПитаниеSEPAM
Линия 10 кВ к трансформатору с выключ BB/TEL и МПЗ SEPAM S40 Поясняющая схема.Цепи оперативного тока
Линия 10 кВ к трансформатору с выключ BB/TEL и МПЗ SEPAM S40 Поясняющая схема. Цепи тока и напряжения. ПитаниеSEPAM
Дата добавления: 26.03.2018
|
11. Дипломний проект - Будівництво центральної міської бібліотеки з читальними залами 42,00 х 42,36 м у м. Слов’янськ Донецької області | Компас
1. Архітектурно-конструктивний розділ
1.1 Генеральний план ділянки
1.2 Функціональний процес будівлі
1.3 Об’ємно-планувальне рішення будівлі
1.4 Розрахунки до архітектурно-конструктивної частини роботи
1.4.1 Теплорозрахунок вертикальної огорожуючої конструкції
1.5 Характеристика основних конструктивних елементів будівлі
1.6 Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі
2. Розрахунково-конструктивний розділ
2. Розрахунок попередньо напруженої плити перекриття
2.1 Дані для проектування
2.1.2 Визначення навантажень і зусиль
2.1.3 Визначення геометричних характеристик поперечного переріза
2.1.4 Визначення втрат попередньої напруги
2.1.5 Визначення прогину
2.1.6 Розрахунок по тривалому розкриттю тріщин
2.1.7 Pозрахунок по короткочасному розкриттю тріщин
2.1.8 Розрахунок міцності перетинів, похилих до поздовжньої осі плити
2.1.9 Розрахунок плити на монтажні й транспортні зусилля
3. Основи та фундаменти
3.1. Вихідні дані
3.2. Визначення навантажень що діють на фундамент
3.3. Визначення глибини закладання підошви фундаменту
3.4. Визначення ширини підошви стрічкового фундаменту
4. Технологічно-організаційний розділ
4.1Технологія будівельного виробництва
4.1.1 Земляні роботи
4.1.2 Влаштування підземної частини будівлі
4.1.3 Розробка технологічної карти на пристрій надземної частини
4.1.4 Технологічна карта на улаштування покрівлі
4.2 Організація будівельного виробництва
4.2.1 Умови організації та здійснення будівництва
4.2.2 Обсяги будівельно-монтажних робіт та їх трудомісткість
4.2.3 Нормативна тривалість будівництва
4.2.4 Потреба у матеріально-технічних ресурсах
4.2.5 Методи виробництва робіт
4.2.6 Розрахунок тимчасових будівель і споруд
4.2.7 Розрахунок потреби у воді
4.2.8 Розрахунок потреби будівельного майданчика в електроенергії
4.2.9 Розміщення тимчасових об'єктів на будівельному майданчику
4.2.10 Охорона праці та протипожежний захист
5. Охорона праці
5.1 Заходи щодо охорони праці в генплані
5.2 Розрахункова частина
6. Економіка будівництва
6.1 Пояснювальна записка
6.2 Локальний кошторис будівельні роботи
6.3 Зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва
6.4 Техніко-економічні показники проекту
7. Науково-дослідницька частина
7. Архітектоніка сучасної бібліотеки
7.1 Проектні рішення щодо забезпечення доступності для маломобільних відвідувачів центральної міської бібліотеки з читальними залами у м. Слов’янськ
7.2 Основні вимоги до енергозбереження сучасної бібліотеки
Література
Будівництво центральної міської бібліотеки з читальними залами у м. Слов’янськ Донецької області.
Будівля має в плані складну конфігурацію. Будівля трьохповерхова, висотою11,7 м.
На 1 поверсі бібліотеки розташовані: зал каталогів, абонемент наукової літератури, гардероб. На 2 поверсі читальні зали, довідково-бібіліотечній відділ. На 3 поверсі машинне відділення, хол. Всі приміщення функціонально взаємопов'язані між собою при розробці об'ємно-планувального рішення будівлі. Основним приміщеннями є читальні зали.
Конструктивна схема будівлі – зі стінами, що несуть навантаження.
Прийнято плити перекриття - багатопустотні розмірами 1500х6000 мм та 1500х9000 мм. Балки перекриття прольотом 12000 мм.
Матеріал стін - керамічна цегла. Товщина стін - 380 мм.
Просторова жорсткість будівлі забезпечується створенням жорсткого диска покриття та перекриття, зварюванням і замонолічуванням вузлів.
У розрахунково-конструктивному розділі виконано розрахунок багатопустотної залізобетонної плити перекриття за двома групами граничних станів. Враховано постійні і тимчасові навантаження, навантаження від конструкції підлоги, власна ваги плити. Як матеріали прийняті: бетон класу С25/30, напружувана арматура класу А800 ø14. В якості розрахункової схеми приймається плита, на двух опорах. В результаті розрахунку підібрана робоча арматура в кількості 8 стрижнів, сітки і каркаси. Витрата матеріалів на плиту складає: бетону 1,69 м3, арматури 122,7 кг.
У розділі «Основи та фундаменти» запроектований збірний стрічковий фундамент. Розрахунок виконаний під найбільш навантажену стіну, розташовану по осі Г. Глибина закладання фундаменту прийнята 3,6м виходячи з глибини промерзання і наявності підвалу. В якості матеріалів прийняті бетон класу С8/10, робоча арматура ø 10 класу А400. Осадка фундаменту розрахована за допомогою програми ФОК-ПК “Стрічкові фундаменти 2016" і складає 1,43 см.
У розділі «Технологія і організація будівництва» розроблені проекти виконання робіт і проект організації будівництва. Проекти виконання робіт розроблені на зведення надземної частини будівлі та улаштування покрівлі.
В комплекс робіт по зведенню надземної частини входять: кладка зовнішніх і внутрішніх кам'яних стін, монтаж плит перекриття (покриття). Для організації поточности робіт будівлю розбито на 2 захватки. Прийнята поздовжня схема організації робіт зі зведення надземної частини будівлі. Використовується диференційований метод монтажу. Роботи ведуться в 2 зміни комплексною бригадою у складі 12 осіб.
Тривалість робіт за техкартою склала 78 днів.
На аркуші 9 представлена технологічна карта на улаштування покрівлі. Для організації поточності робіт будівлю розбито на 4 захватки. Використовується комплексний метод монтажу. Роботи ведуться в 1 зміну комплексною бригадою у складі 12 осіб.
Тривалість робіт за техкартою склала 25 днів.
На стадії проекту організації будівництва розроблений календарний план. Основним принципом для організації будівельних робіт на об'єкті є принцип поточности. Тривалість робіт по зведенню об'єкта становила 202 днів при нормативній 186 днів. Скорочення термінів будівництво склало 16 днів. Максимальна кількість робітників у найбільш завантажену зміну - 46 осіб. Коефіцієнт нерівномірності руху робочої сили - 1.53.
Будівельний генеральний план розроблений на стадії зведення надземної частини будівлі. При його розробці враховані необхідні складські приміщення і майданчики, небезпечна і робоча зони кранів, тимчасові і постійні дороги, тимчасові інженерні комунікації. Тривалість підготовчого періоду становить 30 днів.
У розділі «Економіка будівництва» виконано економічне обґрунтування будівництва. Застосовані норми 2018 року. Визначена кошторисна вартість будівництва.
У науково-дослідницькому розділі магістерської роботи розглядається один з методів соціокультурного конструювання простору сучасної бібліотеки - архітектурне проектування. Через дослідження інтеграції архітектури та соціокультурного простору сучасної бібліотеки виявляються зміст і специфіка її архітектоніки. В ході дослідження було визначено п'ять основних принципів архітектурного простору сучасної бібліотеки. Це поліфункціональность, адаптивність до різних груп користувачів, відкритість, мобільність і виразність. Встановивши в ході дослідження питання співвідношення і узгодженості соціокультурного і архітектурного просторів сучасної бібліотеки, визначено її архітектоніку, яка визначається самим бібліотечним соціокультурним простором з його функціональними і ціннісними орієнтаціями, індивідуальними і груповими потребами, очікуваннями відвідувачів і архітектурно-просторовим середовищем.
На підставі проведеного теоретичного дослідження також були сформульовані та внесені у проект центральної міської бібліотеки відповідні проектні рішення щодо забезпечення доступності для маломобільних відвідувачів (принцип адаптивності до різних груп користувачів).
Дата добавления: 28.03.2018
|
12. Курсовий проект - Очистка побутових стічних вод | AutoCad
1. Завдання для виконання курсового проекту
1.1 Вихідні дані для проектування
1.2 Склад і обсяг курсової роботи
2. Склад стічних вод. Умови і розрахунок їх випуску у водойми після очищення
2.1 Визначення витрат стічних вод
2.2 Визначення концентрацій забруднень
2.3 Обчислення приведеного числа мешканців
2.4 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
2.4.1 Нормативи якості води водоймища
2.4.2 Розрахунок коефіцієнта змішування води водойми зі стічними водами
2.4.3 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод за загальносанітарними показниками шкідливості
2.4.4 Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
2.4.5 Вибір методу очищення і схеми очисної станції
3. Розрахунок споруд механічної очистки стічних вод
3.1 Приймальна камера
3.2 Грати
3.2.1 Розрахунок каналів і лотків
3.2.2 Розрахунок грат типу МГ
3.2.3 Розрахунок грат типу СУ
3.3 Піскоуловлювачі
3.4 Піскові бункери
3.5 Пристрій для вимірювання витрат стічних вод
3.6 Розрахунок первинних відстійників
4. Розрахунок споруд біологічної очистки стічних вод
4.1 Аеротенки – витиснювачі з регенератрами
4.2 Розрахунок вторинних радіальних відстійників
5. Знезараження стічних вод
5.1 Вибір типу змішувачів
5.2 Вибір типу контактних резервуарів
6. Розрахунок споруд для обробки осаду стічних вод
6.1 Ущільнення надлишкового активного мулу
6.2 Знешкодження осадів
6.2.1 Розрахунок метантенків
6.2.2 Розрахунок виходу біогазу та розмірів газгольдерів
6.2.3 Мулові майданчики
7. Компонування генплану очисної станції
8. Побудова повздовжнього профілю руху стічних вод і осаду
Список використаних джерел
Визначення витрат стічних вод
На очисні споруди міської каналізації надходить суміш побутових і виробничих стічних вод. Ці споруди розраховують на сумарну кількість вказаних вод.
У табл. 1.1 надані формули для визначення розрахункових витрат стічних вод відповідно до вихідних даних для проектування.
Концентрації забруднень побутових стічних вод за завислими речовинами Cпоб, мг/л, й органічними забрудненнями, які виражаються їх еквівалентом БПКповн Lпоб, мг/л, визначають виходячи з питомого водовідведення:
=65 1000/250=260
=75 1000/250=300
де ас – питома кількість завислих речовин, яка дорівнює 65 г/добу на 1 мешканця;
аL – питома кількість органічних забруднень у неосвітленій рідині, що дорівнює 75 г/добу на 1 мешканця;
n – питоме середньодобове водовідведення побутових стічних вод, л/добу на 1 людину.
Середні концентрації забруднень суміші виробничих і побутових стічних вод, мг/л, що надходять на очисні споруди, визначаються за формулами:
для завислих речовин: 277,41
для БПКповн:325,54
де Cпп, Lпп – відповідно концентрація завислих речовин і значення БПКповн виробничих стічних вод, мг/л;
Qпоб, Qпп – середньодобові витрати побутових і виробничих стічних вод, м3/доб.
Обчислення приведеного числа мешканців
Приведене населення N – це сума розрахункового населення Np від міста і еквівалентного числа мешканців від промислових підприємств Nекв: 160870 мешк.
Дата добавления: 26.03.2019
|
13. Курсовой проект - 9-ти этажный 36-ти квартирный жилой дом 11,96 х 24,60 м в г. Донецк | АutoCad
ВВЕДЕНИЕ
1 Архитектурно-строительные решения
1.1 Функциональный технологический процесс в проектируемом здании
1.2 Расчет категории сложности объекта строительства
1.3 Объемно-планировочные решения
1.4 Расчеты по строительной физике
1.5 Конструктивные решения
1.5.1 Конструктивная схема здания
1.5.2 Фундаменты
1.5.3 Стеновые панели
1.5.4 Плиты перекрытий и покрытия
1.5.5 Лестницы
1.5.6 Сводная спецификация сборных железобетонных элементов
1.5.7 Полы
1.5.8 Санитарно-технические кабины
1.5.9 Вентиляционные блоки (панели)
1.5.10 Окна и двери
1.5.11 Кровля и крыша
1.5.12 Наружная и внутренняя отделки
1.5.13 Лифты
1.5.14 Противопожарные мероприятия
1.5.15 Инженерное оборудование
Приложение 1 (пример)
Расчет сопротивления теплопередачи многослойной конструкции, состоящей из однородных слоев
Здание по конструктивной схеме относится к бескаркасным зданиям с поперечным и продольным расположением несущих стен и опиранием плит перекрытия на две стороны.
Фундаменты запроектированы из сборных железобетонных плит по ГОСТ 13580-85 23 по бетонной подготовке из бетона класса С8/10, толщиной 100 мм. Стены технического подполья запроектированы из сборных бетонных блоков по ГОСТ 13579-78 21 укладываются на цементно-песчаном растворе марки М100.
Наружные несущие стены проектируемого здания панельные трехслойные толщиной 300 мм, торцовые наружные 300 мм, внутренние несущие – 180 мм.
Перегородки гипсобетонные толщиной – 90 мм.
Перекрытия и покрытия – многопустотные железобетонные плиты. Для монолитных участков принять бетон класса С 12/15.
Лестницы запроектированы двухмаршевые сборные железобетонные: марши и площадки. Площадки – сборные железобетонные ЛП 25.16.
Чердак в запроектированном здании холодный. Кровля частично мягкая с гравием, утопленным в мастику.
Технико-экономические показатели по жилому дому:
Дата добавления: 19.12.2019
|
14. Курсовая работа - Описание цеха по подготовке семян к производству халвы | Компас
Правила приймання
1. Приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість і безпеку, в якому додатково зазначають клас за кислотним числом олії, клас за натурою, а також ураженість соняшнику білою або сірою гниллю (в разі ураженості).
2. Приймання соняшнику здійснюють згідно з ГОСТ 10852.
3. Для визначення якості заготовлюваних насіння і перевірки якості поставлених насіння на відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації від кожної партії відбирають середню пробу масою не менше 2,0 кг для крупнонасінних культур (арахіс, рицина, соняшник, соя) або не менше 1,0 кг для дрібнонасінних культур, виділену з об'єднаної проби.
4. При прийманні кількох однорідних за якістю насіння партій, що надійшли від одного колгоспу, радгоспу або глибинного пункту протягом оперативних доби, якість насіння цих партій визначають по середній пробі, виділеної з середньодобової проби.
5. Масу об'єднаної проби, що відбирається від партії переміщуються насіння, встановлюють з розрахунку не менше 100 г на кожну тонну насіння в партії.
6. Для формування об'єднаної проби від партії переміщуються насіння масою до 100 т відбирають по одній точковій пробі масою не менше 300 г від кожних 3 т переміщуються насіння цієї партії; при масі партії до 200 т - по одній4-ТЖ-87.2021.181.001.
7. точковій пробі масою не менше 500 г від кожних 5 т; при масі партії до 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 1000 г від кожних 10 т; при масі партії понад 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 2000 р від кожних 20 т переміщуються насіння цієї партії. Точкові проби відбирають через рівні проміжки часу в залежності від маси партії і швидкості переміщення насіння.
8. Результати визначення якості насіння середньої проби, виділеної з об'єднаної чи середньодобової проби, поширюють на всю партію або на всі однорідні за якістю насіння партії.
9. При контрольному (повторному) визначенні за остаточний результат приймають результат початкового визначення, якщо розбіжність між результатами первинного і контрольного (повторного) визначення не перевищує допустиме розходження, яке встановлюється за результатом контрольного (повторного) визначення, а якщо перевищує - то за остаточний приймають результат контрольного ( повторного) визначення.
10.Допустиме розбіжність при визначенні конкретного показника якості встановлено стандартом на відповідний метод визначення.
Зміст:
1 Історія, структура і перспективи розвитку підприємства
2 Характеристика готової продукції
3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
4 Опис технологічного процесу
5 Матеріальний баланс виробництва
6 Основне та допоміжне обладнання, внутрішньоцеховий транспорт
7 Енергетичні витрати виробництва
8 Норми технологічного режиму, контроль та керування технологічним процесом,
засоби автоматизації
9 Стандартизація і контроль якості продукції
10 Аварійні ситуації виробництва
11 Характеристика виробничих приміщень і компонування обладнання
12 Допоміжні, складські, адміністративно-господарські та побутові приміщення
13 Засоби та заходи охорони праці
14 Засоби та заходи охорони довкілля
15 Організаційно-економічна частина
16 Шляхи раціоналізації та вдосконалення виробництва
Список літератури
Дата добавления: 26.04.2021
|
15. Дипломний проект - Реконструкція системи електрифікації ремонтної майстерні ТОВ «ВБК Мосбуд» м. Суми з розробкою автоматизованої системи керування стендом обкатки ДВЗ | Компас
Проведено перевірочний розрахунок привідного електродвигуна стенду для холодної та гарячої обкатки двигунів внутрішнього згорання.
Розраховано систему штучного електричного освітлення майстерні, обрано світильники, лампи та проведено розрахунок освітлювальної мережі.
Запропоновано автоматизовану систему керування стендом обкатки двигунів внутрішнього згорання. Складено електричну принципову схему, також схему з’єднань шафи керування стендом.
Розглянуто питання охорони праці та екології, проведено техніко-економічні розрахунки.
ВСТУП
1 АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Загальна характеристика товариства
1.3 Аналіз стану електрифікації ремонтної майстерні
1.4 Висновки та пропозиції
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Опис прийнятої технології обкатки двигунів внутрішнього згорання
2.2 Опис виробничих приміщень та розташування технологічного обладнання в ремонтній майстерні
2.3 Складання технологічних вимог до проекту електрифікації та прийняття загального рішення по проекту.
3 РОЗРАХУНОК І ВИБІР СИЛОВОГО ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ МАЙСТЕРНІ
3.1 Вибір силового електрообладнання для стенду обкатки ДВЗ
3.2 Перевірочний розрахунок потужності силового електрообладнання стенду для обкатки двигунів внутрішнього згорання
3.3 Складання схеми розташування силового електрообладнання ремонтної майстерні
4 РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ СТЕНДОМ ОБКАТКИ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРАННЯ
4.1 Складання технологічних вимог до системи автоматизації стенду обкатки ДВЗ
4.2 Складання принципової електричної схеми керування процесом обкатки ДВЗ
4.3 Складання електричної схеми з’єднань шафи керування стендом
4.4. Складання специфікації на матеріали та обладнання стенду
5. ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ЦЕХОВОЇ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ МАЙСТЕРНІ
5.1. Вибір схеми живлення силових електроприймачів майстерні
5.2. Складання розрахунково-монтажної таблиці внутрішньої силової електричної мережі майстерні
5.3. Визначення розрахункових навантажень на окремих ділянках внутрішньої силової електричної мережі
5.4. Вибір марки, способу прокладання та перерізу проводів і кабелів
5.5. Вибір магнітних пускачів, автоматичних вимикачів та запобіжників для силового електрообладнання майстерні
5.6. Вибір стандартних шаф керування
6. ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ РЕМОНТНОЇ МАЙСТЕРНІ
6.1. Вибір системи та виду освітлення в майстерні
6.2. Вибір нормованої освітленості для приміщень майстерн
6.3. Розрахунок освітлення приміщень ремонтної майстерні
6.4. Вибір та розрахунок освітлювальної мережі ремонтної майстерні
6.5. Складання специфікації на матеріали та обладнання
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
8. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
9. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Підприємство є споживачем ІІІ категорії надійності. Електропостачання здійснюється від ЗТП-245 6/0,4кВ потужністю 250 кВА.
Ввід в майстерню виконано повітряною лінією проводами марки СИП. В майбутньому планується будівництво резервної лінії електропостачання.
Силова електрична мережа виконана проводами типу АПВ, прокладених по основам приміщень. Захист силової електричної мережі здійснюється запобіжниками типу ПРС та автоматичними вимикачами компанії ІЄК.
В майстерні присутнє як робоче, так і чергове освітлення, розподільча мережа якого виконана проводами марки АПВ. Стан мережі задовільний. Керування робочим освітленням централізоване від групового щитка освітлення.
З метою підвищення продуктивності, покращення умов праці, на підприємстві електрифіковано і автоматизовано майже всі технологічні процеси.
Однак більшість обладнання використовується з моменту будівництва майстерні, тобто більше 15 років, та є морально та фізично застарілим.
Ставимо наступні задачі проекту реконструкції:
- провести автоматизацію стенду для холодної обкатки ДВЗ та скласти принципову схему керування та схему з’єднань шафи керування;
- провести перевіряючий розрахунок силового електричного обладнання для технологічної апаратури майстерні;
- обрати сучасну пуско-захисну апаратуру;
- провести розрахунок освітлення;
- запропонувати заходи щодо безпечного виконання робіт в майстерні;
- провести економічне обґрунтування прийнятих рішень.
В даному проекті розглянуто питання реконструкції системи електрифікації ремонтної майстерні ТОВ «ВБК» Мосбуд» м. Суми з розробкою автоматизованої системи керування стендом обкатки двигунів внутрішнього згорання.
В результаті впровадження запропонованих в проекті рішень планується отримати наступне:
- автоматизувати процес обкатки двигунів, що значно покращить процес холодного та гарячого обкатування;
-зменшення поломок та простою електрообладнання за рахунок установки сучасної захисної та пускової апаратури та правильного розрахунку та вибору провідників;
-забезпечити нормовану освітленість на робочих місцях майстерні;
-забезпечити охорону праці та безпечне виконання робіт при виконанні технологічних процесів ремонту та технічного обслуговування техніки;
-зменшити негативний вплив діяльності майстерні на навколишнє середовище;
-зменшити споживання електричної енергії на до 7 % та отримати економію коштів на її оплату в розмірі 5 тис. грн на рік.
-вартість впровадження автоматизованої системи керування стендом обкатки ДВЗ становить 60201 грн.
Дата добавления: 21.01.2022
|
© Rundex 1.2 |
